Лина Костенко Между прочим
http://www.stihi.ru/2013/09/25/9712
Когда стану совсем седою,
жизни осень покажется стылою —
для других буду я никакою,
для тебя я останусь красивою.
Для кого-то была я надменной,
для кого-то и ведьмой, и коброй.
Между прочим, коль откровенно,
то была я и глупой, и доброй.
Беззащитной и несинхронной
ни с теориями, ни с практиками
и болела во мне ирония
локоточками и галактиками.
Знать не знало мещан отродье,
когда беды давили смело —
я душой общалась с народом,
забинтованной смехом белым.
В жизни, словно на поле минном,
я просила опять, как прежде,
ну хотя б магазинный минимум:
— Люди, будьте взаимно вежливы!
Если бы на то моя воля,
написала б везде курсивами:
— Много в мире беды и горя —
люди, будьте взаимно красивыми!
текст оригинала:
МІЖ ІНШИМ
Коли я вже буду сивою,
і життя моє піде мрякою,
я для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
і боліла в мені іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
— Люди, будьте взаємно ввічливі! —
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!
Свидетельство о публикации №113110901063