осiннiй смуток
І клени золотаві...
У сивину мою
Вплітає осінь цвіт
Пахучих хризантем,
Троянд останній спалах,
І усмішку твою гірку.
Твого кохання сум,
Мого терпіння сумнів,
Величність небуття,
Непевність майбуття...
Якимсь химерним плетивом
Все виплілось і заплілось,
заплуталось...
Не плач, моя дитино,
чоловіче мій,
вір, що не зійде нанівець
кохання.
Свидетельство о публикации №113110708374
"Не плач, моя дитино, чоловіче мій"
Зі святами Вас!
Вировец Лариса 06.01.2014 01:03 Заявить о нарушении
Як же я не помітила Вашого візиту!-вибачте!
Оксана Дориченко 25.06.2014 04:38 Заявить о нарушении