Осiнне

               Осіннє

Качки пропливають по річці осінній,
а з берега верби їм шлях золотять,
і стелеться ряски зелене насіння,
що сіється з неба, як зорі не сплять.
Далека прозорість багрянцем облита,
вмиваються луки ще теплим дощем.
Охоплює душу неначе молитва,
і ллється в природі і радість, і щем.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
І кожного року картину цю бачу,
і кожного разу вона, як нова.
Я поруч із нею нічого не значу,
вона ж невмируща, бо вічно жива.


Рецензии
Який гарний вірш!

Надия Позняк   23.11.2017 00:17     Заявить о нарушении
Щиро вдячний за такий натхненний відгук, Надіє!

Юрий Ош   24.11.2017 14:41   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.