Загубився...

  Серце гулко бьється,
  холодіє рана,
  та мені здається
  відступати рано...

  Знову,світлоока,
  стукаю в віконце
  та себе питаю:
  -Де ти,моє сонце?

  -Де ти, моя доля?
   Чи сховали хмари?-
   може в цьому винні
   наші давні чвари?

  Може я спізнився? -
  коні чиїсь в дворі...
  Мабудь загубився
  в чистому я полі...

  Довго з козаками
  мірявся чубами
  і глибоку вирив
  сам собі я яму...

    07.11.13г.

 

 
 


Рецензии
Уж лучше уже на турка сходить, чем попусту чуб тягать. Хорошее стихотворение.

Евгений Буданцев   08.11.2013 03:02     Заявить о нарушении