Мить насолоди

Гастрономічний жартик

…Візьму оселедця і одіж здеру
Із тіла його шовковисто-сріблясту.
І ніжно філе з кісточок обберу,
І плоть соковиту вершково-смугасту
У мисці блакитній шматками складу.
Туди ж покришу золоту цибулинку,
Усе акуратно зроблю, до ладу.
Додам часнику і маленькі перчинки.
Олію з оливи у пляшці візьму,
І так все заллю, щоби плив, як у морі,
Отой оселедець, немов у диму
Лінкор у бою, а перчинки, як зорі,
Блищали з олії крізь гладь запашну,
І пінились кільця цибулі, мов хвилі.
Я кришку на пляшці хутчіш відверну,
Бо стримати голод вже зовсім несила.
У келих горілку наллю крижану
І смачно так вип’ю, тамуючи подих.
Шматок оселедця затим «наверну»,
І в роті розтане він, мовби у водах
Гарячих зникає лід. І побіжить
По тілу вогонь. І його насолода
Затьмарить мій розум, всього лиш на мить.
Зупиниться час, і завмре вся природа…

2009 - 06.11.2013

Пи.Си. Переробка твору