Хтось усміхнувся у віконце,
До нього нишком підійду, -
Дивлюсь – то заглянуло Сонце
І розігнало всю пітьму.
Йому я теж розкрию душу,
Назустріч усмішки його.
І цю пітьму ми разом рушим,
І так яскраво від того.
І заблищить на підвіконні
Краси величної, як цар,
Від Сонця і від мене промінь…
Це від природи Божий дар!
4. 11. 2013 год
Промiнь
© Copyright: Юлия Пысларь Проц, 2013
Свидетельство о публикации №113110610220
Свидетельство о публикации №113110610220
Рецензии