Нам залишили тільки спогад,
батьки, які давно в Раю.
Я ж відчуваю й нині подих,
кажу завжди: -Я Вас люблю!
Небесне царство вашим душам,
лишили стільки доброти.
Я ж лише снів чекати мушу,
жаль, не відчую теплоти.
У моїй згадці ваші очі,
що найрідніші на землі.
І я прохатиму щоночі,
з`явіться хоч на мить мені.
Батькам
© Copyright: Любовь Постникова, 2013
Свидетельство о публикации №113110509933
Свидетельство о публикации №113110509933
Рецензии