Ти підеш, а я знову залишусь,
Серед попелу минулого дня...
Від кохання свого відречусь,
Не потрібна красива брехня.
Все стало давно як клітка,
Наші рамки занадто тісні.
Я не хочу зів'яти мов квітка,
Та співати сумні лиш пісні.
Неприємно відчувати холод,
Що не в повітрі, а з твоєї душі.
Наче малюєш захисне коло...
Та його стирають рясні дощі.
Ти пiдеш, а я знову залишусь
© Copyright: Юлия Инкогнито, 2013
Свидетельство о публикации №113110500977
Свидетельство о публикации №113110500977
Рецензии