***
дими кладе
на гребінь хати,
і проситься погостювати
жовтавий лист – її дитя.
Впущу оцю красу крихку,
якою сходи ґанку витер
самотній
безпритульний вітер,
що ліг погрітися в кутку.
Побачу краплю дощову
на злоті посланця тополі,
і знову –
до різкого болю,
до сліз відчую, що живу…
Свидетельство о публикации №113110405496
Вера Кухарук 04.11.2013 23:06 Заявить о нарушении