Навiжена вiдьма
Здуріти у сутінках точно я мушу,
І янголом темним свідомість зробила,
І крила на чорні тепер замінила!
Як нічка надходить- виходжу шукати,
Та те, що шукаю -ніколи не мати
Очима прострілю і чари збираю,
Так жертву свою у юрбі відбираю.
Зайдуть спершу ніжки — на них покосився,
І образом милим ти вже захопився,
У мріях ти пестиш шовкове волосся,
Без бархату шкіри тобі б не жилося!
Відьмацькі тенета нещадно схопили,
Спокусницю з мене життя це зробило,
Ти болісно згадуєш кожну хвилину,
Чекаєш, коли знов до тебе прилину.
П.янка мов вино — так мене пригадаєш,
У снах ти постійно зі мною літаєш,
Та соки із тебе усі випиваю,
З.явлюся, дражнюся, а потім зникаю..
Серця, що здобула у скриню збираю,
Ти там вже не перший та міцно тримаю,
Як смерч, що все зносить нестримна й скажена,
Піймався? Я відьма твоя навіжена!…..
Свидетельство о публикации №113110300862
Пусть этот год, хоть он и год какой-то синей лошади, будет у тебя ещё лучше прежних. Пусть друзья не забывают и любят тебя!И летай, аки твоя ЛГ!
С улыбкой, В.И.
PS. А метла-то моего изготовления!
Виктор Пересмешник 31.12.2013 07:54 Заявить о нарушении
С улыбкой, В.И.
Виктор Пересмешник 24.03.2014 18:48 Заявить о нарушении