на каву до Львову
Пофарбую волосся,
щоб від минулого ні звуку, ні відголосся.
Щоб гортати сторінки
І пити каву,
І до сніданку смажити грінки,
І щоб довго не спати.
Поїду до Львову,
запрошу тебе в гості,
І ти всеж приїдеш і скажеш:
"як же тут кльово,
у вашому Львові".
А я ж відповім:
"Д, я ж люблю тебе досі".
І, може, щось вийде
І ти, нарешті, житимеш поруч.
Або ж дорогою повернеш ліворуч,
Знайдеш собі якусь чергову
І все ж не заїдеш на каву до Львову.
Свидетельство о публикации №113110305443