Сліпе жінка красотою,
Голосом пробуджує думки,
Ходи звабливою ігрою,
Уяви відпуска струмки.
Стрімкий потік уяви
Кружляє голову, мов хміль,
Рве дійсності оправи,
Летить стрілою в ціль.
Усіх красунь зібрала вади,
Одну тебе цілую,
Бо твої жіночії принади
Накинули на мене збрую.
Коли вже про жінок
Думати не буду,
Коли твій голос, як дзвінок,
Не призове до блуду,
Як ноги, стан, чоло
Не будуть веселити,
Скажу: "життя було".
Дарма навіщо тліти.
Не хочу старості діждатися пори,
БОЖЕ, прояви ласкаву милість,
До себе вчасно забери,
Свято я люблю,не хочу знати сірість.
Свято життя
© Copyright: Анатолий Малышко 2, 2013
Свидетельство о публикации №113110304886
Свидетельство о публикации №113110304886
Рецензии