Парк Айвазовського

Парк Айвазовського - перлина Криму,
Немов магніт притягує людей,
Поетам помагає знайти риму,
Щоб оспівати рай земний оцей!

Пишна природа тут неповторима,
(Людська рука огранку навела),
А її врода - врода херувима,
Назавжди серце у полон взяла.

Туман розвіяв вітер після ночі
І парк розцвів у повені краси.
Ранкове сонце миє ніжні очі
У крапельках квіткової роси.

Оливкова алея плодоносить,
Струмок біжить петляючи між трав.
А довгоногі чаплі всім, хто просить,
В воді джерельній ловлять вічних гав.

Сам Пушкін тут, на видовій площадці,
Красу у вірші прагне перелить.
Проходить непомітно, мов у казці,
Життя безцінна невловима мить.

В підніжжя парку море грізно б'ється
І бриз невтомний свіжістю п'янить.
Душа щаслива в небесах сміється,-
Життя ніколи не урветься нить!

               02.11.2013 р.


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.