Коли виходжу з дому за порiг...
То першим зустрічає мене ясень…
Старезний стовбур зберегти ще зміг
Шатро розкішне – угорі він … красень!..
Коли виходжу вранці за поріг,
І Сонце зазирає ніжно в очі,
То віриться, що ти вже переміг
Нахабний і холодний морок ночі…
Коли виходжу з дому за поріг,
То йду в степи… в цікаві дальні мандри…
Там цуценята туляться до ніг –
Байстрята сучі … непотрібні «кадри»…
Коли виходжу з дому за поріг,
Радію, що легка моя хода…
І забуваю про … похилий вік,
У дзеркалі ... калюжі – молода!.. )))
03.11.13
Свидетельство о публикации №113110303954
Спасибо Вам!
Геннадий Казакевич 04.11.2013 03:17 Заявить о нарушении
як рідну неньку - аж до денця!
Тебя люблю - великий и могучий!
Але ж найвища мова - мова серця!..
В этих строчках из моего трактата "Дума про Слово" - моё отношение на язык общения между людьми... Спасибо Вам, Геннадий, за отклик на "мові серця"! С уважением и признательностью
Любовь Берегиня 04.11.2013 11:36 Заявить о нарушении