Почуй же мене моя рідна,
кохаю тебе без залишку.
I зоріi що ночі фарбують,
даруючи мрії з бажаннями.
Сховали серця від той болі,
світло віддавши у світ.
Та ми що в обіймах, разом,
знову дивилися увись.
І в небі нічному побачивши,
зірку, що падає ниць.
Удвох ми мовчали, знаючи,
що мрії нашi збулися.
***
© Copyright: Владимир Бакин, 2013
Свидетельство о публикации №113110301623
Свидетельство о публикации №113110301623
Рецензии