І ніби десь дзвінок дзвенить велосипедний,
І хтось метелика долонями спіймав.
А ти один. І зовсім непричетний
Що замість сонця дахом дощ заграв.
Ха, голова у хмарах. Плаче вітер
Співать літо хлопчики малі.
Немов у в`язаний, прим`ятий світер
На чай заскочили зненацька ліхтарі.
І ніби ти кохаєш усіх людей планети!
Усміхнені шипшини гуртуються й квітуть.
І все одно навіщо, і хто ти є, і де ти
Коли на тихе місто враз сутінки впадуть.
***
© Copyright: Случудечайность, 2013
Свидетельство о публикации №113110310593
Свидетельство о публикации №113110310593
Рецензии