Чоловiкам!
Це фортеця із гарантій, а слова - з вогню - цеглини!
Сила, мужність, працьовитість, ще успішність та терпіння!
З вами поряд гордовито йдуть дружини й покоління,
Що з любові вийшло гарне, шанобливо слідом, слідом...
Не рівняйте (бо це марно) ваших діток із сусідом!
Ваші вуха, носик, очі, ваші дурощі і звички…
Й вам сидіти до півночі і чекати хитрі личка!
Розуміти їх, як себе, цілувати і грошима
Не смітити без потреби!
На жінок своїх – не гримать,
А люб’язно їм вклонятись, обіймати і вустами
Заспокійливо, мов м’ята, пестить шию до безтями,
І щоденно дарувати добрі вчинки, кращу долю!
А із іншими кохатись ваша совість не дозволить,
Бо перуть її добряче всі дружини і прасують…
Одинокий лиш вітряче не тримае чисту збрую…
Тож захищені жінками чоловічі торси вдало!
Ви ж шануйтеся між нами, щоб і гордість не пропала!
Чоловіченьки чудові, ми кохаємо вас дуже
За діла у кожнім слові, і що лаври вас не кружать,
Що ви вмієте любити, що ви лагідні, тепленькі,
Що для вас ми, ніби квіти у садочку батька й неньки!
(1.11.13)
ОНЛАЙН-ПЕРЕВОДЧИК:
Мужчина – это не костер, который сгорит в одну минуту,
Это крепость из гарантий, а слова - из огня - кирпичи!
Сила, мужество, трудолюбие, еще успешносость и терпение!
С вами рядом надменно идут жены и поколения,
Что из любви вышло красивое, уважительно вслед, вслед...
Не равняйте (потому что это напрасно) ваших деток с соседом!
Ваши уши, носик, глаза, ваше дурачество и привычки.
И вам сидеть до полуночи и ожидать хитрые личики!
Понимать их, как себя, целовать и деньгами
Не мусорить без надобности!
На женщин своих – не кричать,
А любезно им кланяться, обнимать и устами
Успокоительно, словно мята, ласкать шею до умопомрачения,
И ежедневно даровать хорошие поступки, лучшую судьбу!
А с другими любиться ваша совесть не позволит,
Потому что стирают ее сильно все жены и утюжят.
Одинокий лишь ветрище не имеет чистой сбруи.
Поэтому защищены женщинами мужские торсы удачно!
Вы же уважительны будьте между нами, чтобы и гордость не пропала!
Мужчины замечательные, мы любим вас очень
За дела в каждом слове, и что лавры вас не кружат,
Что вы умеете любить, что вы мягкие, тепленькие,
Что для вас мы, будто цветы в садике отца и матушки!
Свидетельство о публикации №113110200495