...Як вуж проповзає ріка поміж брил,
І піниться пивом в стрімких водоспадах.
І райдужна бабка, немов гвинтокрил,
В хмільному повітрі до сонця мчить радо.
У небі, мов перли, блищать хмарочки.
А між комишем водомірки ширяють.
І ластівки – грізні малі літачки –
У битві над плесом комах убивають.
Вода моє тіло у шовк загорта,
І шкіру бадьорить її прохолода.
І хвиля, лелечим крилом, золота
Вигойдує тихо в душі насолоду.
Я вийду на берег, впаду на траву
І вкриюся запахом теплим полину.
І думку останню, уже неживу,
Обірвуть вітри, мов тонку павутину...
2010 – 02.10.2013
Пи.Си. Переробка твору
Спокiй
© Copyright: Александр Зубрий, 2013
Свидетельство о публикации №113110203311
Свидетельство о публикации №113110203311
Рецензии
Вірш сподобався, відчувається, що в ньому закладена часточка поетичної душі автора.
З повагою О.С.
Бурчак Ворожбянский 02.11.2013 18:58 • Заявить о нарушении
З повагою О.С.
Бурчак Ворожбянский 02.11.2013 18:58 • Заявить о нарушении