Вінчає ніченька сливова туман і ниву восени,
Пташиний спів притих в діброві, заснули в річеньці лини.
І раптом бракне слів у світі, щоб передати всі чуття,
Чи то мій дух, у вербнім вітті сховав ключі до майбуття?
Чи то душа – природи бранка, сама іде в тремкий полон:
Крізь ніч прямує до світанку, і місяць в ній, мов камертон –
Нещире серце не зворушить його високу срібну суть!
Тихенько ряст молитись учить, хіба ж у ніч таку заснуть?
Тремкий полон
© Copyright: Валентина Чайковская, 2013
Свидетельство о публикации №113110202450
Свидетельство о публикации №113110202450
Рецензии
ЩИРО ДЯКУЮ, ОЛЕНО! Радію, що Ви це відчули!
З глибокою вдячністю і шаною,
Валентина Чайковская 03.11.2013 09:19 Заявить о нарушении
З глибокою вдячністю і шаною,
Валентина Чайковская 03.11.2013 09:19 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.