молись несамовито непотрібним стінам
втискай в підлогу зморені коліна
втискай у стелю грішні сірі очі
чекай слова пророчі від німої ночі
країни не існує і людей напевно
у жовтій і токсичній тиші – темно
завіса впала вже давно, бач - я невдаха
мені залишилось лиш дочекатись ката
за ґвалт кохання й геноцид скрижалей
мене давно вже осудили не вдаючись до деталей
на площі натовп й споконвічний брак видовищ
адреналінна абстиненція, й вперед – до тілосховищ
молись коханню моя мила Музо
у тобі є щось запозичене від блюзу
коханка моїх пальців, що сплітають вірші
не кращі від усіх та разом з тим не гірші
нікого не залишилось крім тебе
страшенна пустка - всі втікли від себе
молись за мене моя ніжна Музо
у тобі є щось запозичене від блюзу
МУZA
© Copyright: Зовут Меня Никто, 2013
Свидетельство о публикации №113110106363
Свидетельство о публикации №113110106363
Рецензии