Гучна тиша наповню ледь пом тн щ лини...
Вітер пробивається крізь шибки вікон даремно.
Я рахую кожну без тебе проведену хвилину,
Я залежна вже більше року , напевно…
Із радіо лунає нова сповідь Земфіри,
Мене не заспокоїть навіть сьома чашка чаю,
Так холодно без тебе стало в цій квартирі,
Серед загублених хвиль я тебе вже не шукаю….
Плаче двадцять третя осінь разом зі мною,
І посилає листя вільно кружляти між літаками.
Я знайти собі не можу спокою,
Я загублена між тьмяними снами….
Мене холодний подих зараз розбудить,
Тиша почне малювати в щілинах портрети,
Він зі мною разом ще раз закурить,
А ти ламав мої сигарети…
Свидетельство о публикации №113110104981