Розшифрувала всi сама
Тобою зронені слова.
Загадок зовсім в них нема,
Та обертом йде голова.
Ти "На добраніч!" -раз
сказав,
Ключ передавши з рук
у руки.
А сам десь поруч бути
мав,-
Й не відчувала я
розлуки.
"Доброго ранку!" - привітав,
Зігрівши зеленню очей.
І день таким барвистим
став
І швидше в жилах кров
тече.
- Я відпочив чудово так -
Діливсь довірливо, й
мов мак
Розцвів. А щоки аж
пашіли.
"- До зустрічі!" - прошепотів
(поїзд ось-ось вже мав
рушати).
"Бувайте!" - цих боялась
слів.
А зустрічі так буду ждати.
20.08.1981
Свидетельство о публикации №113110110930