Ви пробачте мене, бур яни
що завчасно життя вас позбавив,
що від згуби не оборонив
павутинки тендітний шлагбаум,
що з корінням я вас виривав,
що витрушував землю з коріння,
щоб скоріше багряним вітрам
ваші душі зелені скорились.
Я лише рядовий на війні,
що у старших жорстокість позичив,
і повсюди палають вогні,
як в похмурі віки інквізицій.
В них сумління дитяче згорить –
не почує, про що ви кричали.
Відлітають в холодну блакить
з білим димом всі чорні печалі…
Ви пробачте мене, бур’яни,
сумуватиму зиму за вами.
І мені посміхались вони
і злітали в небесні савани.
2008
Свидетельство о публикации №113103108794
Нила Волкова 02.11.2013 19:36 Заявить о нарушении