Писати вірші про сумне не хочу,
А милі серцю квіти відцвіли…
Дерева голі шось мені шепочуть,
Тільки ж вони людьми ще не були…
А шепіт цей… Хіба не зрозуміло? –
До Сонця він у просторі летить…
Їм люди стільки лиха спричинили! –
Вони живі! – їм, як і нам, болить!
У нас біля під’їзду в’яз кремезний
Так нахилився – ледве не впаде…
Од вітру стогне і тріщить… старезний…
А на бруківці … листя золоте…
Хотілось написати щось веселе,
А вийшло що? – деревам співчуття…
Те ж саме й людям – що в містах,
що в селах…
Така країна? – Чи таке життя?!
31.10.13
Чи таке життя?
© Copyright: Любовь Берегиня, 2013
Свидетельство о публикации №113103101586
Свидетельство о публикации №113103101586
Рецензии
Какой певучий ураинский язык, Любовь Ивановна. У мамы на работе главный ветеринарный врач был украинец, с детства осталось доброе отношение к Вашему языку. Сейчас смотрю 5-й украинский канал, чтобы увидеть хоть немного правды о настоящем человеческом преображении в стране, откуда произошла великая Русь...
Рашид Рафиков 25.02.2014 12:00 • Заявить о нарушении
Рашид Рафиков 25.02.2014 12:00 • Заявить о нарушении
Спасибо, дорогой Друг, за такую чистую душевную искренность! Так в сердце потеплело от твоего отклика... Храни тебя Господь!
Любовь Берегиня 25.02.2014 18:04 Заявить о нарушении
Любовь Берегиня 25.02.2014 18:04 Заявить о нарушении