Тебе послухаюсь завжди,
Без заперечень,
Від слів, що для душі тяжкі, –
До гарних речень.
Тебе відчую, коли вдам,
Що все нестерпно.
Я довіряю лиш вустам,
Що не дискретні.
Тебе побачу, як зіллю
І чорне, й біле,
Щоб змалювати в стилі «ню»
Жіноче тіло.
Тебе розвішу в полотні
Напроти ліжка.
Приходитимеш уві сні
Тихіше кішки.
Тебе пробачу, як прийд;ш
Уже востаннє.
Але в душі моїй пожеж
Розстелеш сяйво.
Тебе кохаю, але легше
Відпустити.
Коли тобі я вже не щем,
Якщо мені ти…
© Мінливо Байдужий
Без заперечень
© Copyright: Дмитро Безкровний, 2013
Свидетельство о публикации №113103008736
Свидетельство о публикации №113103008736
Рецензии
