Осiння жiнка
А душею, наче теплий день,
Увійшла ти у життєву осінь
І внесла мелодії пісень.
Ще не заснувала павутина
Сяєва високого чола.
Вся, немов «відродження» картина,
Ти у "літо бабине" була.
Усміхались, ніби зорі світлі,
Ніжні очі, сіро-голубі.
Почуття, негадано розквітлі,
Невимовно личили тобі!
Може, не була така щаслива
І у юний весняний розмай...
Жінко, як п’янке, осіннє диво,
Ти усе довкола зігрівай!
Бо від тебе відвести не в змозі
Погляди захоплені усі.
Зимо! Зупинися у дорозі.
Дай іще пожити у красі!
2013
Свидетельство о публикации №113103008133
Нила Волкова 13.11.2013 19:10 Заявить о нарушении