Осiння жiнка

Ясноока і пишноволоса,
А душею, наче теплий день,
Увійшла ти у життєву осінь
І внесла мелодії пісень.

Ще не заснувала павутина
Сяєва високого чола.
Вся, немов «відродження» картина,
Ти у "літо бабине" була.

Усміхались, ніби зорі світлі,
Ніжні очі, сіро-голубі.
Почуття, негадано розквітлі,
Невимовно личили тобі!

Може, не була така щаслива
І у юний весняний розмай...
Жінко, як п’янке, осіннє диво,
Ти усе довкола зігрівай!

Бо від тебе відвести не в змозі
Погляди захоплені усі.
Зимо! Зупинися у дорозі.
Дай іще пожити у красі!

2013


Рецензии
Завітайте на www.tvoistihi.com.ua

Андрей Горбатко   12.11.2013 15:45     Заявить о нарушении
Дякую, Цікавий сайт. Я публікуюсь на "Поетичних майстернях" під псевдонімом Нінель Новікова. Заходьте.

Нила Волкова   13.11.2013 19:10   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.