МИ ЛИШ ОДНІ
Кохана, уяви собі – ми лиш одні.
Самі-самісінькі. І всі
Далеко так, не на Землі.
Тут – тільки ми. І в ночі тихі, і у дні –
Лиш ти і я… Немов у сні…
В коси вплітатиму ясні
Розкішні перли зоряні.
Вмиватиму вуста твої
Сріблом джерел. Я у вогні
Серця згартую в купині
Неопалимій. Блиски ж світові
Принесуть в сад дощі рясні –
Квіткові, вічно весняні…
Нам завірюхи зимові
Творили б роси казкові.
Ти тільки, люба, уяви – ми лиш одні.
Хоча б на мить… Як в дивині.
Павло Гай-Нижник
29 жовтня 2013 р.
Ми лиш однi
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2013
Свидетельство о публикации №113103007930
Свидетельство о публикации №113103007930
Рецензии