Тремчу і млію - на твої вуста
Кидаю погляд полум’яний.
Із легкістю осіннього листа
Втрачаю рівновагу.П’яний,
Знесилений до тебе крок.
Отак би кинутись тобі на груди,
Зірвати гудзики, пасок!
Й чекати - дії чи осуди...
***
Якщо б побачили - то що сказали люди?
"Скажена, дика, непристойна..."
Та все одно. Нехай хоч щось - та буде!
Повітря пахне таємниче хвойно
Якимось ладаном, і наче смирною.
Викурюють крилатих пустунів.
Мене зробити як раніш покірною?
Не витрачайте сили й поготів!
***
І тисячі йому опорою стовпів.
Так може легко тільки райдуга
Торкатись до землі із моїх снів.
Так ніжно Базавлук чи Ладога
Колише віти низьких яворів...
Наснись мені, Любов моя!
Серед бездушних ліхтарів
Засяй, незвідана Зоря!
Вуста
© Copyright: Таня Полищук, 2013
Свидетельство о публикации №113103006979
Свидетельство о публикации №113103006979
Рецензии