Чуйний Украiнець щирий мiй!

Присвячується Усім Українцям.
Присвячується Тим, Хто такими себе вважає!
Присвячується нашій Славетній Країні,
І Тим, Хто про НЕЇ ніколи незабуває!


Вітаю в сумерках Русинів нині,
І Галицьких, і Закарпатських!
Дзвоню усім у Світі нині я,
І ПлачЕм, і СмІхом дужо-хвацько!


Вітаю Вас - моя БуковинА!
Почуйте стогін Буковинці
Ваш Регіон поважніє здавнА
ДійдЕмо ПРАВДОЮ од ДзвИнця!


Слово - мов Церковний Дзвін,
Є потаємним, і у цьому сила!
Вітає всю Країну файно він,
Несе усім вісточку на крилах!


Уся Країна Наша - Верховина,
І рельєф, і гори, й Тин...(Кордони).
Сьогодні чути стогін винно зливи,
Що із Дитинства принесла як Чин!(Дитячі Дзвони!).


Слово мОє,  є давно сокирою,
Дихаю я знову, мов знову я життя!
Сьогодні розмовляю з Вами щиро я,
З думкою важкою, й серцем дня!


Ой, недоле ти, моя недоленько
Що ми кажеш про Русинів ти?
Де є наша щира воля воленька,
Де ся встрінем з нею, аби гаразди?


Що ж ся Люди стало із Русинами,
Що цураємось руської мови ми?
Живемо щасливо дниною у днину ми,
Чи нам знову занепасти хуртовинами?(Що ми руською знов немовимо?).


Хочім жити із легкими думами,
Хочім мати незбагнену Божу мить.
Хочім проганять немилі суми ми,
Дзвін мій сумрачний мені болить.


Прошу тя, Українець щирий мій,
Чуйний Українець, волю удержи.
ПРЕЗИДЕНТ Наш Український є і Твій,
Най нам Люди  -  Боже ПОМОЖИ!