Шматочки неба в дрібних калюжках.
Хоч не з яскравих пишних дівиць
Волинь ходила у попелюшках,
А опинилась серед цариць.
Що серцю мила, що душу гріє
Її повільна бліда краса.
Як та рокита – все розуміє,
Що та калина, що та верба.
З лісних галявин струмочок в'ється
Серед зелених рясних лугів.
Волинь – красуня, до мого серця
Твій рідний звичай, твій милий спів.
Все серцю миле, все душу гріє
Її повільна бліда краса.
Волинь – красуня всіх розуміє,
Що та калина, що та верба…
Волинь
© Copyright: Сергей Комарецкий, 2013
Свидетельство о публикации №113102907367
Свидетельство о публикации №113102907367
Рецензии
