Я читаю книжки без ліку,
Щоб не збідніть душею довіку.
Я малюю багато й охоче,
Щоб не втратили зіркість очі.
В світі музики звикла жити,
Щоб не оглохнути, не оніміти.
Утікаю часом на природу,
Щоб підсвіжити прив"ялу вроду.
Прагну більш з людьми
спілкуватись,
Харч для мозку щоб завжди мати.
Підставляю одержимим плече -
Від подібних собі не втечеш!
Звикла йти по життю, а не
лізти.
Недарма хліб насущний щоб
їсти.
Поки серце живитиме кров -
Я оспівувать буду любов.
Найскладнішу осилю науку
Вчасно лиш ти подай
свою руку.
А впаду вже на полі бою -
Ти продовжишь почате
мною.
15.09.1981
Я читаю книжки без лiку
© Copyright: Вера Павловна Хвостик, 2013
Свидетельство о публикации №113102900667
Свидетельство о публикации №113102900667
Рецензии