I Осiнь довго-довго буде литися

І Осінь довго-довго буде литися
То листям, то дощами, то теплом…
Я буду то сміятись, то журитися,
То заплітати Дійсність у Любов…

Я буду відбуватись крізь безвимірність
Осіннім відблиском, і навіть Листо-пад
Не відрізнить мене від Дня Осіннього,
Коли ми з Сонцем зійдемо у сад.

Я буду павутинням срібно-росяним
Гойдатись на Осінньому вітру.
Я буду довго-довго снити в Осені,
Надихаюся нею досхочу…

Я Небо засвічу яскраво-зоряне
У спалахах Осіннього тепла…
І у Світах, тривогами не зораних,
Я буду Осінь, вічна, золота…

29.10.2013


Рецензии
Очень люблю стихи об осени.Ваша осень чудесно сливается с женской светлой судьбой, такая сказочная.Спасибо ,с уважением,

Светлана Сопронюк   04.11.2013 20:38     Заявить о нарушении
Благодарю за понимание!
Всего самого Светлого!

Катерина Жебровська   04.11.2013 22:56   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.