Сьогоднi говорили ми Хеленi!

Присвячується Олександру Бондар!

О, де ти є, моя печале?
Працюймо не жаліючи і ми
Ні поту, і ні рук, й без скук
Де наші Люди...  Зналі,
Чарів словами замовляючи гадюк
Працювали мов діяли з Зими!..

І Хмаркою, бо Музою прилинув,
Твій Одяг - то є ніжний оксамит.
Говорячи так ніжно ...Дихав
А очі маєш, що і Поет загинув,
Лишивши нам лиш тіло тихо!..
Я знов лечу душею - острів Крит!

Де є Ти, о Великий Світе?
Що можеш рубануть з плеча,
Де ходиш Ти - Моя Людино?
Аби Серденько путньо відігріти,
У щасливу, чи лиху годину,
Щоб не летіли щепки згаряча!

Сьогодні говорили ми Хелені,
Що троя Є, і Ти у Ній Троян!
Живе й сьогодні у нас ...Гектор,
Де лани, степи, і гори де зелені!
Усім відлуння, де також є Дехто,
Се Доля - бо Троянець здан!..

Та ми усі живемо щасливо,
І мріємо, і прагнемо мети,
Мов летимо де зелено із терни,
Де є велике знане диво
Де Бог нас Любить не мізерно,
Де є усе, й Велично живеш Ти!

Де нас не розвели Шляхи...
Де без жалю, пропала і гіркОта
Де смакота, і є достигла грона,
Де є усе, й Велично Живеш Ти!..
Й сьогодні знову битиму я в Дзвони,
Щоб Пращою - пропала і пустОта..!

А є...Безмежна океан - блакить,
Висока доля - Доля Далечінь...
Добро дароване! Усе за просто так,
На роки, літа, віки - не мить.
Танцюють Зорі, і сміється Птах,
На Щастя ми говоримо:"Амінь..!".
            * * *