http://www.stihi.ru/2010/07/25/4777
Познаю зов тоски нездешней,
Обид грядущих безутешность,
И призрачность в дремоте ранней
Любви - той, что молчаньем ранит...
И звонов грусть, тепло молитвы,
Таинственность пророчьих ликов,
И грёз блаженнейшую томность,
И трепетной души бездомность,
Надежды хрупкость, и сомненья,
Мечты, созревшие в смятенье…
В душе Твою, мой Боже, волю
Познаю на изломе боли…
Оригинал
Збагну печалі нетутешні,
Невдачі – прикрощі прийдешні,
Примарність у дрімоті ранній
Кохання, що мовчанням ранить…
І дзвонів сум, і плин молитви,
І таїну пророчих ликів
Мрійливості блаженну томність
І ніжної душі бездомність…
І крихкість кожної надії,
І визрілі в сум`ятті мрії,
Твою, мій Боже, дивну волю
Збагну в душі на зламі болю…
Иллюстрация из Интернета
Познаю зов тоски нездешней... Мргарита Метелецкая
© Copyright: Валентина Агапова, 2013
Свидетельство о публикации №113102802742
Свидетельство о публикации №113102802742
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.