Коли любов всередині ще спить,
Стиснувши міцно темні пряні очі,
І шкіра зовні досі не горить
У невблаганні темні душні ночі,
Кульгає небо темно-сірих днів,
На мою голову не сиплеться золою
І тільки серед алогічних снів
Я розумію, что я хочу буть з тобою.
Коли любов всередині ще спить,
Пробач мене за цю відверту різкість.
Бо я втрачаю голову на мить,
Як тільки відчуваю твою близькість.
Некому узнать..
© Copyright: Елизавета Новак, 2013
Свидетельство о публикации №113102811383
Свидетельство о публикации №113102811383
Рецензии