З світлим смутком
весь час
Я згадую море
Кимось назване раз
І назавжди Чорним.
Я в обіймах його
Марила тобою.
Мабуть, твій то вогонь
Передавсь водою.
Море часом мене
Сповивало рястом.
І відчувалось земне
Твоє ніжне "Здрастуй!"
Я піснею моря
Так хотіла стати,
Щоб ти лиш - поряд,
Щоб міг підспівати.
Щоби - рука-в-руку,
Щоби очі-в-очі.
Море ту науку
Підказало ночі.
Ночі, що звільнила
Пристрасть із полону,
Щоб я тобі снилась,
Щоб ти не схолонув.
З світлим смутком
весь час
Я згадую море.
Кимось назване раз
І назавжди Чорним.
22.08.1981
З свiтлим смутком
© Copyright: Вера Павловна Хвостик, 2013
Свидетельство о публикации №113102707712
Свидетельство о публикации №113102707712
Рецензии