Я просто буду, тихо буду...

Не Реальна
             Зникають люди, плинуть дні,
             А я стою і сонцем сяю
             Й чомусь так байдуже мені,
             Що все минає, всі минають.

Я плакати не буду - зареклась,
Щоб не розмокло у сльозах реальне.
Любити більш не буду - обпеклась
Об щось бридке, холодне і брутальне.

Так легко було злити із долонь
І збовтати з багном розталу душу.
Стрясу незграбні тіні з підвіконь,
Що нагло там чатують непорушно.

Затихло все - лиш я і я сама,
Навколо простір в'язаний із тиші.
Не треба слів, я знаю всі слова.
Усе для мене зараз зовсім лишнє.

              Мені спішити вже не треба,
              Я знаю пекло, знаю небо.
              І поки вітер поруч студить
              Я просто буду, тихо буду...


© Copyright: Не Реальна, 2013
Свидетельство о публикации №113102706487
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Не Реальна
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Не Реальна