Птахи літають повз кордони.
Вони не ділять неба між собою.
Живуть крилаті по своїм законам.
Щасливі небом, степом та водою.
Думки людські і мрії також вільні.
Летять у вирій, нехтуючи межі.
Свободою своєю вони сильні.
Їх не лякають ані мури, ані вежі.
Так і вірші, як в небі пташка вільна
Злелеяні свободою думок.
Крізь перепони й загорожі щільні
Квітчають душі, як барвинковий вінок.
Летять вірші, кордони всі минають.
Лікують душі, серце звеселяють
Вони, як небо, всіх людей єднають,
Як теплий дощ, дарують щедрі врожаї.
стихи преград не знают
© Copyright: Наталья Лопашко, 2013
Свидетельство о публикации №113102711383
Свидетельство о публикации №113102711383
Рецензии