Настирна осінь завітала в гості,
З дерев зриває листя золоте.
Змарніле серце завмира від млості,
Та не сходиме ще життя земне.
По друзях спогад в серці залишився,-
Сплять сном одвічним у сирій землі.
Старезний клен у думах похилився,
Діймають серце зболені жалі.
Роки, роки, куди Ви? Зупиніться!
На краю Вічності безцінна мить.
Молитвою до неба вознесіться,
Хай приголубить сонячна блакить.
У самоті на батьківській могилі
Років розвихрених згадався плин,
Коли життя буяло в повній силі,
Тепер гірчить в моїй душі полин.
Гірчить душа, роки ж бо відлітають,
Болячки дошкуляють повсякчас,
Осінні дні неспішно догоряють -
Ніхто не може зупинити час.
Роки, роки, куди ж Ви? Зупиніться!
На краю Вічності безцінна мить.
Молитвою до неба вознесіться,
Хай ще голубить сонячна блакить!
25.10.2013 р.
Завiтала в гостi осiнь
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113102603402
Свидетельство о публикации №113102603402
Рецензии
Микола!!! Ваше стихотворение наполнено душевной тоской и
болью утраты. Понравилось!
Годы уходят, что о них жалеть
А с Вашей украинскою душою,
Глядеть на небо, песни жизни петь!
Удачи Вам , Радости и Счастья,
Галина Лычковская 28.10.2013 21:27 • Заявить о нарушении
болью утраты. Понравилось!
Годы уходят, что о них жалеть
А с Вашей украинскою душою,
Глядеть на небо, песни жизни петь!
Удачи Вам , Радости и Счастья,
Галина Лычковская 28.10.2013 21:27 • Заявить о нарушении
Грусть иногда прилетает и это естественно. Но, в основном, я стараюсь жить так как Вы написали в отклике! Спасибо! Удачи, счастья Вам и любви!
Мыкола Ковальчук 31.10.2013 10:46 Заявить о нарушении
Мыкола Ковальчук 31.10.2013 10:46 Заявить о нарушении