я сьогодні одягнулась зовсім не по погоді.
трохи не модно
і ці порвані колготи вже сторічної давності.
на правій руці пов'язка,
що зовсім не пов'язано с сумкою через плече.
по обличчю знову тече дощ
і борщ на кухні википає вже раз третій.
а мені б стерти все, що було до сьогодні
десь з початку цього року.
я б не зробила той перший крок
і не стверджувала б зараз
" хай це буде уроком".
я б не вступила на твій поріг
із - за рогу не оглядалась би.
страшно.
так! я насправді боялась бути з тобою.
мені не давали спокою думки про те,
що ти ідеальний.
такий до ненормальності нормальний...
щось подібно до аномалії..
мені б стерти тебе з пам'яті й забути.
я б зараз точно була взута по погоді...
і абсолютно все одно в якому болоті ти зараз існуєш.
головне, що ти не псуєш моє взуття.
головне, що...
© Copyright: Таня Лотоцкая, 2013
Свидетельство о публикации №113102610525
Свидетельство о публикации №113102610525
Рецензии