Помолімося на вдачу!
Закривавлені поля!
Скільки болю, крику, плачу
Чула матінка-земля!
Гучні вибухи гармати,
Бомби сиплять літаки!
Від лихих гранатометів
Люди рвуться на шматки!
Чи ця Нечисть нас покине?
Буде людям тиша, сон?!
Боже, скільки часу сплине,
Щоб не чуло небо стон?!
Всіх із дому провожала
Ненька голубів своїх…
Скільки пташечка ридала!..
Чи поверне доля їх?!
Чоловік поліг у полі!
Та ще… четверо синів!..
Ще кому такої долі?!
Чи хоч хто собі хотів?
То яка ж потрібна сила?
Скільки треба їй сердець?!
Щоб фашистів покосила!
Та настав би їх кінець!
Перемога згодом буде!
Щастя прийде звідусіль!
Та народ наш не забуде,
Хто на рану сипав сіль!
Кожен шмат землі у полі
Воїн кров’ю окропив!
Помолімось за ті долі,
Хто за нас життям платив…
05.05.2006 р.
Фото з інету.
Лихо
© Copyright: Любовь Вишневецкая, 2013
Свидетельство о публикации №113102508182
Свидетельство о публикации №113102508182
Рецензии
