колисанкою...
чи тоненьким серпанком
зорею одною
чи цілим сузір’ям
броджу я вітром
під вікнами тихо
чи то колисанкою,
чи забутим повір’ям…
птахом нічним
заблукала у вітті
голих дерев –
несподівана осінь…
серце лишилось десь там
в теплім літі
невже та душа
так ніжності просить?..
заколисати б себе
аж до ранку
і випрохать сон про нього…
посміти!..
інколи я боюсь так
світанку,
що сни обриває
де можу зустріти…
Свидетельство о публикации №113102507793
А в сердце стуком тишина...
Очень поэтично, замечательные стихи, ткните носом в произведения 2015 года, хочу насладиться) С уважением, "Я".
Александр Гринякин 15.03.2015 10:49 Заявить о нарушении
с ответным,
Алхимия Чувств Натали 15.03.2015 14:42 Заявить о нарушении