Зiрковий снiг
Повз мене все летів, спокусою дражнив.
Ти йшла назустріч, знов роздягнена очима,
Стрибало серце вгору й падало униз.
Неначе в мареві якомусь опиняюсь,
Коли ти входиш в поле зору відчуттів
Моїх бажань, того розверзеного краю,
Де зникла вперта, мов реп’ях, огидна тінь.
Ген-ген за обрій полетіли протиріччя
І подих сумніву в зимову сплячку ліг.
Замовкла гостра какофонія одвічна,
Танцює поряд тільки твій зірковий сніг.
21:25, 25.10 2013 рік.
Зображення:
Свидетельство о публикации №113102510962