Ходили роками одними стежками,
На людях стрiчались не раз.
Траплялось пiд настрiй сварилися часто,
Та щирiсть знов зводила нас,
Знову зводила нас.
Приспiв:
Мов розчерк комети
Падiння i злети.
Зазнали сповна ми всього:
Рубцюються рани,
Збуваються плани,
I все ж нам бракує чогось.
Спливає ночами з тривожними снами
Такий твiй незвичний дзвiнок:
-Даруй, що турбую-твiй голос почую.
А вiн, мов весiльне вино,
Мов весiльне вино.
Приспiв.
Хороший мiй, любий, шепнуть спраглi губи:
Приходить ось так вiдкриття,
Що я лиш для тебе (Земля так для Неба)
Одне на двох, значить, життя,
На двох, значить, життя.
Приспiв.
Ходили роками
© Copyright: Вера Павловна Хвостик, 2013
Свидетельство о публикации №113102404770
Свидетельство о публикации №113102404770
Рецензии