http://www.youtube.com/watch?v=5i0fXVNXF-M
Хто я такий? І сам не знаю.
Дивлюся мовчки із вікна –
Багато бачу там...
Усе чекаю, з ким поділитися б...
Та їх нема.
Когось, хто б міг побачити те ж саме,
І, сівши поруч просто так,
Радіти днями і ночами
І тим примножувати смак.
Довго нікого вже немає,
Моя уява – мій тягар
І порятунок...
Час минає...
Я ніби той годинникар,
Що вічність прагне зупинити,
Бо істина – єдина мить.
Так хочу з кимось розділити
Це відчуття!
Та дощ шумить...
Той вічний дощ...
Нема нікого...
Є тільки я, один лиш я...
У відблиску вікна німого –
Самотній вічний сенс життя.
24.10.13
Хтось
© Copyright: Олег Вербовий, 2013
Свидетельство о публикации №113102403571
Свидетельство о публикации №113102403571
Рецензии