з*явіться!
<засипала сходи тоннами меланхолій>
відвісьте поклін кислотним завісам цього дощу!
ви там, прикидаєтесь духом дзеркал у старому холі...
гадаєте, я на десятий поверх, ковтаючи подих, до кого мчу?
з*явіться.
пройдіться вихором сірих одежних складок.
моя естетика вимагає ямочок і ікон.
немає.
ви що там, знущаєтеся з моїх жалюгідних згадок,
що вас в повний зріст позавішували лозунги Хатіко?
а кликати марно. вийде хрипке і негарне соло.
і навіть якщо я йду, а в руках роздруківки, і сумка, й чай...
.я йду коридором - начебто мінним полем.
ви вперто не озираєтесь з-за плеча.
toll
© Copyright: Долька Полыневая, 2013
Свидетельство о публикации №113102411108
Свидетельство о публикации №113102411108
Рецензии