Уже надворі знову пізня осінь,
І мжичка невідступна моросить.
Вже не чарує неба синя просинь,
І тихий смуток на душі лежить...
Погідні дні стають усе коротші,
І сонечко скупіше на тепло,
А ночі приростають, ночі довші
І розправляють холоду крило.
І так одвічно - за весною літо,
А в літо - осінь їде на коні.
Буття струмить повільно і неспішно,
Минулі ж дні не вернуться, о ні!
Прийшла пора проводити обжинки, -
Вже осені курличуть журавлі.
Не покидає думка й на хвилинку,
Чи все зробив, шо міг, на цій землі?
Надворi осiнь
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113102304475
Свидетельство о публикации №113102304475
Рецензии
Красивий вірш - роздуми про життя, яке переплелось з природою. дуже гарно!!!
Наталья Сытник 23.10.2013 17:54 • Заявить о нарушении
Наталья Сытник 23.10.2013 17:54 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.