459. Ти лиш врахуй - життя вже йде пiд нахил...

  Ти лиш врахуй - життя вже йде під нАхил,
  не так багато попереду літ...
  Чи не було це все життям невдахи
  і чи не був незграбним цей політ?

  Чи не тобі вночі світили зорі
  у неосяжній тій далечині?
  Тумани вранішні у березні прозорі
  тепер ввижаються хіба що уві сні.

  І вулицею вже не чутно гаму,
  гітарні струни вже давно мовчать.
  Лиш вільний вітер прОстір вкрив віршами
  про ті ватаги хлопців і дівчат.

  Та ні ж, таки не все було погано,
  та ні ж, таки не все було невряд...
  Тепер лиш вітер перелистує ті гамми
  про посивілих хлопців і дівчат.
 
 


Рецензии
Який то наАхил?!
Не рахуй свої літа.
Хай буде скільки є, вони - твої.
Назад у нас немає вороття...
Так щож тепер?
А ти -ЖИВИ! А ти - РАДІЙ!
Кохай до самої зорі!

Ігорьок, тут чула прихворів.... бережи себе.
З наступающими тебе! І - ЗДОРОВ'Я КРЕПКОГО КРЕПКОГО!
ОЛЯ


Оля Чепурная   24.12.2018 17:32     Заявить о нарушении
Да есть такое дело, контузило малость. Оленька, тебя и всех твоих с наступающими праздниками. Всем здоровья немеряно и многая лета. Цюлюваю тебя.
А вот ведь если подумать, так и еще один год вычеркнули из "формуляра". Ха-ха. Эх, жизнЯ.

Игорь Ярин   24.12.2018 18:39   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.