Не возглашу, не разглашу...

Не возглашу, не разглашу –
пусть
душу крепче слово тронет,
недолго молодость гостит,  недолго женщина грустит
коль нежность,
годы  с трона стронет!

Сад –
в мёртвых сучьях не родит,
сок
в мёртвых ветках не бурлит, 
и майский день
в том не повинный,
недолго молодость гостит,  недолго женщина грустит,
коль не вручён судьбой мужчина!

 Сраницы книжек
отлистав,
в забытых книгах –
отблистав,
замкнулся слух, забыто слово:
недолго молодость гостит,  недолго женщина грустит -
судьбы, согласно протокола….
……….
 не чтит сегодня грусть, не чтит
лишь причитает
в жизни новой........
   
Рецензия на «***» (Жанна Безкорсая)   
В подарок:
Чи не прокричить, і не розповімо, -
нехай
душу міцніше - словом зачепить.
недовго молодість гостює, недовго і жінка сумує,
бо ніжність, що на троні,
сторiччя вип'ю простенае.
пекло -
в замерзлих гілках не родить,
сік
в мертвих гілках не вирує, -
травневий день в тому
не винний. Лише вик!
недовго молодість гостює, недовго і жінка сумує,
коли їй долею не доручен чоловік!
Мешкаю,
І в древніх, отбліставшіх фоліантах,
і добрих книг сторінки отлістав.
Пропав мій слух, забуте слово:
недовго молодість гостює і любов
сумує -
жіночої долі, згідно протоколу ....
... ... ....
Минуло. І кохання не шанує,
а голосить лише
сьогоднішній смуток ......
Алексей Прудников   20.11.2011 14:05