Спадщина

Ми нащадки пращурів мільйонів,
Зберігаємо таємний код
Їх надій, сумління та турбот –
Звід духовних і земних законів.

Спадщина та давить тягарем,
Не завжди добро несе  з собою,
Часом в ній думок буремних море,
Часом щирість світить ліхтарем.

Це родинні риси та принади,
Товсті чи порожні гаманці,
І сльоза жалоби на щоці,
Співчуття й байдужість всій громади.

Спадщиною пам’ять поколінь
На людей з народження лягає
І серця відкриті болем крає,
Тисне в землю, кличе в височінь.


Рецензии